Комплекс логоритмічних, дихальних та артикуляційних вправ для використання  у роботі з дітьми
	Пальчикові ігри на музичних заняттях
	Орієнтовний розподіл новаційних видів діяльності під час музичних занять

Кілька причин приділити увагу музичному розвитку дитини

Є вагомі причини, про які повинні знати всі сучасні батьки:

* музичні заняття виховують волю і дисципліну. Займатися на інструменті треба постійно без перерв, зимою і літом, у будні і в свята, з наполегливістю чемпіонів спорту. На відміну від спортсменів, граючи на роялі, неможна зламати шию, ногу, руку. Увага, суворі батьки! Музика - це виховання характеру без ризику травми. Як добре, що це можливо!

* музичні заняття розвивають математичні здібності. Дитина просторово мислить, потрапляючи на потрібні клавіші, маніпулює абстрактними звуковими фігурами, запам'ятовуючи нотний текст, і знає, що в музичній п'єсі як в математичному доведенні: ні відбавити, ні добавити! Не випадково Ейнштейн грав на скрипці, а 70 %  професорів фізики і математики Оксфорду є членами музичного клубу університету. Увага, батьки майбутніх математиків і інженерів! Музикувати приємніше, ніж розв'язувати складні задачі з-під репетиторської палки.

* музика і мова близнюки-браття. Вони народилися один за одним: спочатку старший - музика, а потім молодший - мовлення, і у нашому мозку продовжують жити поряд. Фрази і речення, коми і крапки, питання і оклики є і у музиці, і у мовленні. Ті хто грає, чи співає краще говорять і пишуть, легше запам'ятовують іншомовні слова, швидше засвоюють граматику. Тургенєв, Стендаль, Леся Українка, володіли не однією іноземною мовою, радять усім майбутнім поліглотам музику.

* музика розвиває мислення. Музика структурна і ієрархічна: великі твори розпадаються на менші частини, які в свою чергу діляться на невеликі теми і фрагменти, а ті на фрази і мотиви. Стихійне розуміння музичної ієрархії полегшує розуміння комп'ютера, також суцільно ієрархічного і структурованого. Психологи довели, що маленькі музиканти, учні знаменитого Шиніці Сузукі, можливо не так помітно розвинули слух і пам'ять, як випередили своїх однолітків за рівнем структурного мислення. Музика веде до вершин комп'ютерних наук, не випадково фірма Microsoft надає перевагу співробітникам з музичною освітою.

* музичні заняття розвивають навики спілкування або комунікативні навики. Навчаючись дитина-музикант знайомиться з галантним Моцартом, задиркуватим Прокофьєвим, мудрим Бахом. Виконуючи твори, їй доведеться перевтілитися і донести до слухачів характер, манеру, голос і жести.

* музиканти щиросердні і водночас мужні.  Як сверджують психологи, музиканти-чоловіки чуттєві як дами, музиканти-жінки стійкі і тверді духом як чоловіки. Музика пом'якшує норов, проте щоб досягти успіху потрібна мужність.

* заняття музикою привчають "вмикатися по команді". Положення артиста на сцені привчає до максимальної готовності "на замовлення" і дитина з таким досвідом не завалить серйозний екзамен, доповідь, інтерв'ю при прийомі на роботу.

* музичні заняття виховують маленьких "цезарів", що вміють робити кілька справ водночас. Музика допомагає орієнтуватися у кількох одночасних процесах: так піаніст, що читає з листа робить кілька справ - пам'ятає про минуле, заглядає в майбутнє і контролює теперішнє. Музика привчає мислити і жити в кількох напрямках. Малюку-музиканту легше, ніж іншим бігти по декількох життєвих доріжках і кругом бути першим.

* музика - найкращий шлях до успіху. Чому?  Читайте вище! Недивно, що музичним минулим відзначено багато знаменитостей: Агата Крісті своє перше оповідання присвятила тому, як їй важко грати на фортепіано на сцені; Кондоліза Райз любить виступати у своєму сліпучому концертному платті, Білл Клінтон вважає, що без саксофону ніколи не став би президентом. Придивіться до успішних людей у будь-якій галузі, спитайте, чи не займались вони в дитинстві музикою, хоча б недовго і без особливого захвату? Звісно, займались. І у нас є кілька причин наслідувати їх надихаючий приклад!

Принципи розвитку дітей Шинічі Сузукі

      Якщо ми говоримо про ранній музичному розвитку, то ім'я японського педагога Шинічі Сузукі першим приходить до нас на розум. Він вчив грати на скрипці найменших дітей. Зараз його учнів і послідовників можна зустріти по всьому світу. І геніальні трьох-п'ятирічні малюки, що віртуозно володіють музичним інструментом, найчастіше - плід його праць.
       Навіть якщо ви серйозно не замислювалися про музичну освіту свого малюка, з основними принципами раннього розвитку Шинічі Сузукі варто познайомитися неодмінно. Їх можна і потрібно використовувати у всіх областях навчання дітей з пелюшок. Адже головна ідея, яку доніс до нас великий педагог, полягає в тому, що кожен малюк талановитий і геніальний від природи, важливо з самого народження створити середовище для розвитку її здібностей.

11 принципів методики

розвитку дітей Шинічі Сузукі

1. Вірити в свого малюка і в його безмежний потенціал.
2. Почати займатися якомога раніше, ідеально - з народження. У перші роки відбувається активне формування мозку дитини. Саме з народження до трьох років - найважливіший період для розвитку розумових і фізичних здібностей малюка.
3. Створити сприятливі умови для розвитку дитини, так звану, розвиваюче середовище. Для вивчення іноземної мови - це занурення в чисте мовне оточення, для навчання читання - декламування віршів, розповідання казок, для музичного виховання - регулярне прослуховування кращих музичних творів.
4. Зробити так, щоб дитина сам захотів займатися. Весела ігрова форма, наслідування батьків, ваш ентузіазм, щира похвала і підтримка - все це допоможе захопитися якоюсь справою.
5. Вчитися самі і вдосконалюватися, щоб малюк захотів за вами тягнутися. Це непростий шлях, який здатні подужати далеко не всі батьки.
6. Дотримуватися регулярність занять для отримання результатів. Надзвичайно важлива строгість дисципліни - і перш за все, від самих батьків.
7. Шукати можливості для постійної практики, придумувати цікаві способи для ненав'язливої ​​перевірки та закріплення досягнутих успіхів.
8. Давати малюку якомога більше нових вражень, наприклад, читати вірші і казки, ходити в музеї і на виставки. Чим більше вражень крихітка отримає, тим активніше будуть розвиватися його здібності.
9. Не боятися «перегодувати» дитячий мозок - дитина вам цього не дозволить. Навпаки, в більшості випадків крихітці не вистачає інформації для повноцінного розвитку.
10. Поважати вибір малюка, радіти йому. Якщо ви хочете розкрити таланти дитини, ваша роль повинна бути відомою.
11. Не використовувати методики раннього розвитку як керівництва з вирощування геніїв для задоволення власного марнославства, для намірів хвалитися дитиною перед іншими батьками. Мета навчання малюка з пелюшок - дати йому всі можливості вирости щасливою людиною.
 
         На закінчення приведемо чудові слова, які з цього приводу виголосив Масару Ібука, один з найбільш знаменитих послідовників Шинічі Сузукі:

«З моєї точки зору, основна мета раннього розвитку - це запобігти появі нещасних дітей. Дитині дають слухати хорошу музику і вчать грати на скрипці не для того, щоб виростити з нього видатного музиканта. Його вчать іноземної мови не для того, щоб виховати геніального лінгвіста, і навіть не для того, щоб підготувати його в "хороший" дитячий сад і початкову школу. Головне - розвинути в дитині її безмежні потенційні можливості, щоб більше стало радості в його житті і в світі ».

Марія Логоватовская 

Масару Ібука - "Після трьох уже пізно":
01. Дитина запам'ятовує тільки те, що їй цікаво.
02. Головне - оточення, а не гени.
03. Кімната, позбавлена ​​стимуляторів,  шкідлива для малюка.
04. На дитину впливають найнесподіваніші речі.
05. Дитина може прочитати по картинках в книжці зовсім іншу історію, ніж та, яку читає дорослий.
06. Залишати дитину на піклування незнайомої людини - ризикована справа.
07. Частіше беріть дитину на руки.
08. Ніколи не ігноруйте плач дитини.
09. Ігнорувати дитину гірше, ніж балувати її.
10. Не сюсюкайте з дитиною.
11. Дитячий страх іноді криється в таких речах, про які дорослі і не здогадуються.
12. Нервозність батьків заразна.
13. Спілкування дітей між собою треба заохочувати.
14. Сварки розвивають у дитини навички спілкування.
15. Шльопати дитину можна тільки поки віна ще мала.
16. Не висміюйте свою дитину в присутності інших.
17. Дитину краще похвалити, ніж насварити.
18. Інтерес - найкраще спонукання.
19. Цікаве діти вважають правильним, а нецікаве - неправильним.
20. Цікавість дитини - важлива умова пізнання світу та інтелектуального розвитку.
21. Інтерес дитини потребує підкріплення.
22. Повторення - кращий спосіб стимулювати інтерес дитини.
23. Дитяча уява і фантазії розвивають творчі здібності.
24. Музична гармонія найкраще засвоюється в ранньому дитинстві.
25. Музична освіта в ранньому віці відбивається навіть на зовнішності дитини.
26. Завчання віршів тренує пам'ять.
27. Успіхи в одній справі дають упевненість в інших справах.
28. Дайте своїй дитині олівці якомога раніше.
29. У дитини своє власне уявлення про порядок.
30. Книжки не тільки для читання, а кубики не тільки для будівництва.
31. Фізичні вправи стимулюють розвиток інтелекту.
32. Тренуйте ліву руку так само, як праву.
33. Спілкування дитини з матір'ю, і особливо, тактильне спілкування,  дуже важливо для його розумового розвитку.

34. Дитина, що почала ліпити в ранньому віці, істотно випереджає своїх побратимів в освоєнні різних навичок. 

 Чи потрібна хореографія дітям у трирічному віці?

 Останнім часом великою популярністю серед молодих мам користуються різноманітні школи раннього розвитку дітей. У них  приймають малюків із 3-х років. Багато крихіток приходять ще в підгузках. Одним із напрямків розвитку в подібних школах є  хореографія і фізична підготовка. Це питання викликає постійні суперечки: а чи потрібна взагалі хореографія дітям у трирічному віці? Що можна викладати і чого навчити такий контингент „танцюристів"? Чи корисні фізичні навантаження і хореографічні елементи в такому віці?

Крім того, що танець є досить естетичним, навчання дітей сприяє гармонійному фізичному розвитку дитини, вчить її спілкуватися з ровесниками на рівні високої культури. Врешті танці роблять малюків інтелігентнішими і благороднішими, виховують аристократів. Займаючись танцями у дитячому віці, можна запобігти виникненню негативних установок, змінити напрямок  думок, покращити відносини з оточуючими. Таким чином, танець щось більше, ніж просто рухи під музику. Це спосіб роботи над собою, який допомагає домогтися успіхів у будь-якій сфері діяльності.
Таким чином, із перших років життя дитини необхідно починати і хореографічне виховання, адже процес занять приносить дітям щиру радість і здатність до самовираження у творчості.
З медичної точки зору готовність дитини до занять хореографією залежить від фізичного розвитку малюка. Трирічні дітки із задоволенням виявляють самостійність, добре почувають себе в колективі, можуть займатися спільною справою. Увага малюка стає більш стійкою. Вдосконалюється здатність переключати та розподіляти свою увагу. Тобто, педагог-хореограф може сфокусувати увагу дитини. Емоційна відвертість допомагає отримати задоволення від прослуханої музики, виконаної пісні, художнього слова.
Також американські психологи дійшли висновку, що саме у 3 роки діти починають отримувати задоволення від спілкування з однолітками. Виникає інтерес до сумісних занять та ігор, починається вираження симпатії до деяких дітей. Під час занять малюк хоче бути хорошим, очікує на схвалення, похвалу, емоційно-позитивне підкріплення з боку педагога, переживає емоційне задоволення, якщо зміг щось виконати, задоволений, коли його хвалять.
Виходячи з вище перерахованих особливостей дитячого розвитку, хореографія для малюків, як правило, починається з ритміки та ритмічних рухів. На таких заняттях дитина не тільки навчиться красиво танцювати, відчувати ритм, рухатися, тримати осанку, але і буде розвиватися духовно, адже танець - це творчість, танець - це саме той вид мистецтва, який допоможе дитині розкритися, показати оточуючим, як вона бачить цей світ. Що й казати про те, яке важливе для хлопчиків і дівчаток поняття „перший танець", адже вони хочуть почуватися справжніми принцами і принцесами на „балах", як у казці.
Дитячі танці - це вивчення основних засобів виразності (рухи і пози, пластика і міміка, ритм), що пов'язані з емоційними враженнями маленької людини від оточуючого світу. Основна мета на заняттях ритмікою з найменшими діточками - всебічний розвиток дитини, розвиток музикальності та ритму на заняттях, формування творчих здібностей і розвиток індивідуальних якостей дитини засобами музики й ритмічних рухів.
Верхньою точкою навчання є оволодіння окремими танцями та цілими танцювальними напрямками. Однак для більшості дітей, батьки яких не ставлять за мету, щитму. Спочатку вивчаються елементарні, а потім усе складніші рухи, які згодом об'єднуються в танцювальну композицію. Немале значення для маленьких дітей, особливо для дівчаток, з естетичної і стильової точки зору має вміння правильно, без вульгарності й пафосу, носити елегантний одяг і подати себе. Ці навички вони, між іншим, здобувають на заняттях у танцювальних школах.

Тривалість занять залежить від фізичної підготовки, витривалості та  методичних розробок хореографів. Але, як правило, одне заняття, що включає в себе розминку, відпрацювання окремих танцювальних рухів і складання композицій, продовжується годину. Також коливається і кількість занять на тиждень. Зазвичай їх кількість складає 2-3, окрім групових занять,  можливі також індивідуальні тренування, коли дитина займається один на один із тренером, котрий розробляє спеціальну програму для конкретного маленького танцюриста.
Складність в тому, що діти раннього віку не можуть висловити свої бажання, почуття, емоції за допомогою слів. Тренер повинен   турботливо реагувати на найменші зміни у поведінці маленького учня. Якості тренера мають велике значення для розвитку особистості дитини, але разом з тим необхідно підкреслити і особливу роль знань батьків, вихователя в організації виховного процесу.
Основними принципами такого є:
- Правильний підбір музичного матеріалу.
- Поєднання ритмічних вправ з елементами класичних, бальних, сучасних танців.
- Проведення занять в ігровій формі, вивчення дитячих танців через ігри.
- Активна роль хореографа на заняттях.
- Прищеплення «джентльменського» відношення до своєї партнерки, виключення грубого обходження.
Дослідники стверджують, що найголовнішою умовою успішного керівництва творчими іграми є вміння завоювати довіру дітей, встановити з ними тісний контакт. Це досягається тільки в тому випадку, якщо педагог ставиться до гри серйозно, зі щирим інтересом, розуміє замисли дітей, їх переживання.
Бажано, щоб кожне заняття містило елементи гри, інакше малюкам просто нецікаво буде відвідувати заняття. Стрибки та інші танцювальні рухи в образах зайчиків, ластівок, ігри в метеликів, мишенят, жабенят допоможуть, а не зашкодять, засвоїти хореографію на базовому рівні. Головне - щоб сюжет був простим, зрозумілим і доступним для дітей раннього віку.
Розробники танцювальних методик для найменших висувають такі вимоги до дітей після одного року занять хореографією: діти знають призначення танцювального залу і правила поведінки у ньому; вміють орієнтуватися в залі, ставати в шеренгу; вміють виконувати ритмічні танці та  комплекси вправ першого року навчання під музику; оволодівають навиками ритмічної ходи; вміють плескати в долоні й тупати ніжками в такт музиці; вміють у музично-руховій грі представляти різноманітні образи (тварин, птахів, рослин, фігури тощо); знають про призначення окремих вправ танцювально-ритмічної гімнастики; вміють виконувати ритмічні, бальні танці та комплекс вправ гімнастики під музику; вміють ритмічно рухатися в різних музичних темпах і передавати плесканням і тупотінням найпростіший ритмічний малюнок; знають основні танцювальні позиції рук та ніг; вміють виконувати найпростіші рухові завдання з гімнастики.
І не треба втрачати свідомість, якщо у вашої дитини щось не виходить або вона танцює не так, як хотілося б вам. Є дітки, які дуже швидко вчаться і так само швидко все забувають. А є малюки, у яких довгий час нічого не виходить, вони довго вивчають один рух, але запам'ятовують на все життя. Всі підходи до вивчення хореографії настільки індивідуальні, наскільки індивідуальним є ваш малюк. Навіть близнюки, котрі мають одну маму і одного тата, розвиваються і роблять все по-різному.
Л. М. Толстой стверджував, що від народження до 5 років дитина бере від оточуючого світу набагато більше для свого розуму, почуттів, волі та характеру, ніж від п'ятирічного віку до кінця свого життя.

Григорій Чапкіс, народний артист України,
Надія Азаренко, тренер груп раннього розвитку школи танців Чапкіса

Чи потрібно співати малюкам колискові

і які?

     Фахівці стверджують: діти, яким в дитинстві не співали колискових, менш успішні і частіше страждають на психічні розлади. Психологи пояснюють це встановленням особливих емоційних відносин між мамою і малюком. Мама, заколисуючи дитину, залишає далеко від її колиски всі негаразди, тривоги, хвилювання, що накопичилися вдень; натомість передає дитині своє тепло і ніжність. Малюк сприймає її інтонації, тембр голосу, такий рідний і любий, що дає відчуття тепла і захищеності, дуже важливі для спокійного сну. Мамин голос заспокоює, втішає. Але що робити , якщо у вас не має музичних здібностей? Чи не вийде, як в старому анекдоті: "Бабусю, ти вже всі пісеньки проспівала? Можна я тепер посплю?"

     Все одно співайте, як вмієте, як можете. Особливо якщо і вам це в радість. Відсутність слуху не привід відмовляти дитині у колисковій, їй не важливо чи гарний у вас голос з точки зору сторонніх людей, їй важливо бачити вашу посмішку, добре обличчя, чути лагідну мову, пестливі слова. Сама фонетика цих звуків несе позитивне забарвлення, незалежно від майстерності виконання.

     Батьків часто хвилює: чи можна співати дітям пісні з дорослого репертуару? Психологи стверджують, що можна. Інколи зовсім незрозуміле слово може створити в голові у малюка сильні і глибокі поетичні образи. Фантазії, що з'являються на основі незрозумілих віршів, притаманні не тільки талановитим від природи дітям, а й практично усім дошкільнятам. Ці перші дитячі фантазії просто необхідно берегти і плекати! У перші роки життя малюка краще співати фольклорні пісні. Старшим дітям необхідні різноманітні колискові, щоб дитина бачила образи, запам'ятовувала слова, розвивала мовлення і фантазію.

     Мелодика, ритм, впорядкованість римованого тексту, магічним чином діють на малюків. Колискова наближена до старовинних народних замовлянь, має особливий тип виконання, схожу структуру, магічні елементи. Колискові зберегли язичницькі таємничі образи - Дрімоти, Бабая, Кота-воркота, Сірого вовка. Колискова - певне замовляння, що має на меті захист малюка, надання сили, впевненості та любові до людей і сього світу.